16. Mai 1942
Фрагмент про Карповку
Стає тепло, і на німецькому фронті знову починається дощ. Літо наш час. Перед нашим дивізійним фронтом радянські плацдарми на східному березі Дінця вже витягнуто знову. Здається, щось в повітрі. Прибуває наш командир дивізії полковник Пюхлер, якого ми називаємо Кнедельхубер (вареників різновид, ред.). Несамовитий баварець. У Маяках він одного разу побіг в атаку, яка не пройшла досить швидко прямо на лінії фронту і обрушився на піхоту, як старий Фріц. Пюхлер, отже, з'являється зі штабом офіцерів, відвідує нашу базу і проявляє вражаючий інтерес до лісу. Він говорить з піхотинцями, і з його запитань ми робимо висновок, що великий християнський ліс штурмується і фронт повинен бути відкинутий до Дінця.
Тепер ми бачимо ліс іншими очима. Ми дивимося на молодий, свіжий зелений колір, який радує наші очі, із зростаючим дискомфортом. Листя ще маленькі. Ліс все ще світлий. Але кожен день він стає щільнішим. Зрощене листя скоро перетворить це в непрозору чащу, в стіну зеленого листя. Потім, за кожним кущем, ховатиметься смерть, і чудові зелені верхівки дерев кишитемуть стрілками.
Це не займе багато часу, перш ніж почнеться перший приготування. Автомобілі з боєприпасами прибувають ніч за ніччю. Стара оборонна позиція розширюється до небезпечної для бази атаки. Стара лісова бригада вивезена і перекинута на одну ніч в Карпівку,[1] і ми потрапили в штурмовий батальйон, зібраний в Карпівці. Село повне солдатів і транспортних засобів. Всі будинки щільно зайняті. У мене багато справ протягом дня, і я зайнятий до пізньої ночі. Надзвичайно втомлений - тому що я ледь спав минулої ночі - я кидаюся на залізний каркас ліжка в своїх кімнатах, щоб трохи поспати. Високо над селом, "швейна машинка" пихкає (радянський літак По-2, ред.). Це один з нібито застарілих російських літаків, які використовувалися для невеликих нічних польотів і відомі будь-якому піхотинцеві, як "Nervenäge" (нервуючий, ред), "Nebelkrähe" ( сіра ворона, ред), або "швейна машина". Тепер двигун зупиняється. Це завжди момент бомбардування. Будинок уже трясеться дощенту, а під струсом бомби тремтить підлога. Вапно виривається зі стін і падає на мене. Густа біла хмара пилу заповнює кімнату. Я вимушено кашляю. Я схопився від детонації, але знову ліг. Ліжко сповнено вапнякової крихти. Про сон не може бути й мови. Один день і майже дві ніч я не спав, був 24 години без перерви на ногах, а тепер боюся нового дня. Він також приносить нову роботу, тому що є бойові зіткнення, розділені штурмові групи, витрачені боєприпаси і їжа, проблеми поповнення вимагають кращого відрегульовання.
Іван помітив нашу підготовку до штурму, коли днем він кидав бомби в село. Це знову один літак, і на цей раз бомбив краще. Кілька транспортних засобів розбиті, і коні лежать мертві.
Цей день теж проходить, і я втомлено повертаюся в свої апартаменти. Вапно, пил все ще лежить на підлозі, як шар борошна, і з кожним кроком вапно хрумтить у мене під ногами. У стелі великі дірки через які звисає очерет. День змінився, але наступна ніч не принесе спокою, тому що тепер тільки починається марш!
|
Editorial 1938 1939 1940 1941 1942 1943 1944 1945 1946 1947 1948 1949 Epilog Anhang |
|
Januar Februar März April Mai Juni Juli August September Oktober November Dezember Eine Art Bilanz Gedankensplitter und Betrachtungen Personen Orte Abkürzungen Stichwort-Index Organigramme Literatur Galerie:Fotos,Karten,Dokumente |
|
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. Erfahrungen i.d.Gefangenschaft Bemerkungen z.russ.Mentalität Träume i.d.Gefangenschaft Personen-Index Namen,Anschriften Personal I.R.477 1940–44 Übersichtskarte (Orte,Wege) Orts-Index Vormarsch-Weg Codenamen der Operationen im Sommer 1942 Mil.Rangordnung 257.Inf.Div. MG-Komp.eines Inf.Batl. Kgf.-Lagerorganisation Kriegstagebücher Allgemeines Zu einzelnen Zeitabschnitten Linkliste Rotkreuzkarte Originalmanuskript Briefe von Kompanie-Angehörigen |
- ↑ у ніч 15./16.5.